День Героїв Небесної Сотні

 

Людина, розумна людина, завжди сподівається на краще. Це природно, адже ми не станемо заперечувати, що найчастіше обставини, що нас оточують, просто змушують нас це робити. Надія супроводжує нас, напевно всюди, але що ми готові зробити для того, щоб вона не залишилася марною. Далеко не кожній людині випадає така честь, щоб сприяти втіленню кращих сподівань. А сприяння, активне сприяння в цьому - є єдина причина, по якій здійснюється це велике таїнство, дане нам Богом. Адже погодьтеся: не важливо, пливемо ми за течією чи проти, але важливо - на краще або гірше, і важливо, що рухаємося, і рухаємося по милості Божій.

20-е лютого 2014-го року стало якоюсь переломною датою цієї надії на краще для всього українського народу. Відчуваючи глибокі і тривалі приниження та відвертий гніт з боку пострадянської корупційної, кримінально-комуно-кегебістско-олігархічної химери, багатонаціональний український народ пробудився. Він встав перед тираном і не залишився у смертельної байдужості до майбутнього своїх дітей, до теперішнього своєї, даної Богом душі, до гідності та честі свого доброго імені.

На жаль «грабіжники граблять, і грабуючи, граблять грабіжно». Так написано у Святому Письмі. Ця дата з’явилася яскравим доказом тих слів і деспотична система вирішила умертвити цю надію.

Чи можна умертвити надію? «Надія лицеміра загине» - так написано у Святому Письмі. Але чи можна назвати лицеміром того, хто віддає найдорожче, що у нього є - життя, заради ближнього свого, заради кращого життя для ближнього свого? Таку людину називають героєм. Такі люди не вмирають, а їх життя продовжується на Небесах, поруч з Отцем Небесним.

11-го лютого 2015-го року, Указом Президента України № 69/2015 «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні» в країні встановлено особливий пам’ятний день - «День Героїв Небесної Сотні», який відзначається тепер щорічно 20-го лютого. Це зроблено, за даними проекту DilovaMova.com, «На підтримку ініціатив громадськості та з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, завдяки яким змінено хід історії нашої держави, гідного вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року), захищаючи ідеали демократії, відстоюючи права і свободи людини, європейське майбутнє України», - йдеться в документі.

Державний герб України

З найдавніших часів тризуб використовувався як своєрідний оберіг. Зображення тризуба археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих з першого століття нашої ери. Символ відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, в українських землях з II ст. Існує близько трьох десятків теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдності світу і т.д.).

За часів Київської Русі тризуб був родовими знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

За матеріалами енциклопедії: Посли київського князя Ігоря (912-945 рр.) при укладанні договорів з візантійцями мали свої печатки з тризубом. Київський князь Володимир Святославович (980-1015 рр.) карбував тризуб на монетах, де з одного боку зображувався портрет володаря, а з іншого - тризуб.

Як державний символ - Державний герб України, тризуб був затверджений постановою Верховної Ради України №2137-XII від 19 лютого 1992 року.

День спонтанного прояву доброти

День спонтанного прояву доброти (Random Acts of Kindness Day) – одна з недавніх ініціатив міжнародних благодійних організацій. В Україні це свято поки що практично не відоме. Вважається, що в цей день людям слід намагатися бути не просто добрими, що само собою зрозуміло, а добрими безмежно і безкорисливо, до божевілля.

День пам’яті воїнів - інтернаціоналістів

Найгостріший спосіб або спроба вирішення виникаючих протиріч у поглядах, інтересах або цілях наших спільних взаємин може викликати конфлікт. І добре, коли цей конфлікт можна вирішити мирним, дипломатичним шляхом. Коли це перестає бути можливим, більш того, ситуація стає вкрай загрозливою для обох сторін, виникає необхідність силового рішення проблеми. Це на жаль властиво як для простих людських взаємин, так і для відносин між цілими спільнотами, державами.

Як і окремо взята людина, устрій держави не відрізняється. У будь-якої держави є свій напрямок, свій світогляд, свої сили, коло друзів і критиків, ряд доступних ресурсів, які вона спрямовує на ті чи інші потреби. У кожної держави є своя армія, яка переважно використовується для захисту цього суспільства від небажаних загроз, в слідстві яких може виникнути важка або невиправна шкода державності, або її народу. Але як бути, коли держава, з тих чи інших причин, обмежена в силах і засобах, а конфліктна ситуація розпалюється з загрозливою силою? У слав’ян існує одна мудрість, яка на російський мові звучить так: «не имей 100 рублей, а имей 100 друзей». Ця мудрість не виникла з вуст поетів чи прозаїків. Це просте народне спостереження. Багато хто з нас, з нагоди, активно використовують цю мудрість, так як допомога друзів може виявитися досить до речі, особливо в тих випадках, коли нам може загрожувати реальна фізична небезпека. Так і держави між собою іноді вдаються до допомоги своїх небайдужих сусідів, товаришів або відвертих друзів.

Тих, хто на практиці реалізує цю допомогу, називають воїнами-інтернаціоналістами. Вони, з честю і доблестю своїх батьків і дідів, без перебільшення героїчно стають в самий центр виниклої гарячої точки і гідно намагаються утримати або погасити конфліктну ситуацію, яку на даний момент вирішити по іншому немає ніякої можливості. У сучасному світі це звичайна практика.

Так було і в часи Великого суспільного утворення - Радянського Союзу, в яке входило 15-ть республік і яке займало 1/6 частину суші. Радянський Союз брав участь у багатьох військових конфліктах. Один з останніх, був конфлікт в Афганістані. Останню колону радянських військ з Афганістану було виведено 15-го лютого 1989-го року. Участь держави в цьому військовому конфлікті коштувало нам життя більше чотирнадцяти тисяч наших солдатів і офіцерів, здоров’я десятків тисяч військових. Будь-яка війна, як жорно ламає життя безлічі людей. Це жорстока правда.

Поділяючи всю біль з тими, хто втратив на цій війні своїх рідних і близьких, дітей і чоловіків, віддаючи данину поваги всім учасникам подібних подій, офіційно на законодавчому рівні в деяких суверенних державах, утворених після розпаду СРСР, за даними проекту DilovaMova.com, були встановлені відповідні пам’ятні дні. У Російській Федерації - це «День пам’яті про росіян, які виконували службовий обов’язок за межами Вітчизни», який прийнятий на підставі Федерального закону від 29-го листопада 2010-го року № 320-ФЗ і відзначається 15-го лютого. В Україні - це «День вшанування учасників бойових Дій на теріторії інших держав», який встановлений Указом Президента незалежної України № 180/2004 від 11-го лютого 2004-го року і також щорічно відзначається 15-го лютого. Разом з Росією і Україною цей пам’ятний день відзначається і в Білорусії, де станом на 2010-й рік проживало близько 30-ти тисяч ветеранів-афганців.

Не варто забувати, що радянськими військами в Афганістані було знищено близько мільйона жителів цієї країни, а саму державу в економічному і соціальному розвитку було відкинуто на багато десятиліть назад.

День всіх закоханих

Любов є найбільшою рушійною силою у всьому світі. Це те, заради чого чоловіки готові згортати гори, а жінки слідувати за своїм коханим навіть на край світу. Про неї написано і сказано так багато, що здавалося б нічого нового вже сказати просто не можливо, але будь який закоханий це з легкістю спростовує, знаходячи слова, вирази і вчинки, які представляють його особисту любов все в новому і новому світлі. Це унікальне почуття і стан душі. Воно глибоко духовне і всілякі спроби опошлити це, дароване нам Богом чудо, розбиваються як хвилі об скелю. Любов - це фундамент здорових відносин і запорука успіху. Вона дає перемогу при будь-якому розкладі і разом з тим, більш терплячого і спокійного ставлення, ніж відносини закоханої людини до причин і обставин, які можуть стати перешкодою в його почуттях не можна і уявити. Здавалося б протиріччя, адже любов виключає байдужість. Вона ревно і більш упереджена, ніж будь-яке інше почуття і разом з тим вона дає той рівень спокою і відчуття порядку, який не під силу отримати у відсутності любові. Це не дивно, адже нам відомо, що сказано про те, що Сам Бог - є любов. Так само нам відомо, що Бог створив людину за образом Своїм і подобою. Чоловіка і жінку створив Господь і любов між ними - це природний стан людини.

День всіх закоханих тому підтвердження. Якщо зазирнути в історію походження цього, без перебільшення - унікального свята, то можна помітити безліч протиріч, проте, за даними проекту DilovaMova.com, свято є, свято любимо і поважаємо в народі, воно очікуємо і хвилююче для багатьох з нас. Чому воно дійшло до наших днів? Не питання! Зі Святого Письма може дізнатися кожен, що любов довготерпить і любов милосердствує, не заздрить і не величається, не надимається і не поводиться нечемно, навіть не шукає свого; Вона не дратується і не думає лихого, не радіє з неправди, а поспішає сорадоватись істині; Любов покриває всі гріхи і всьому вірить, не втрачає надії і все переносить; «Любов ніколи не перестає, хоча і пророцтва припиняться, і мови замовкнуть, і знання скасується.» - так сказано про кохання. Не дивно чому День, який належить усім закоханим не зник, а продовжує радувати нас своєю присутністю.

У День всіх закоханих усі ми один від одного очікуємо, але більш готуємо один одному - закоханий закоханому, маленькі і не меленькі сюрпризи. Не обов’язково це буде одноденна поїздка на Канари, не обов’язково це буде непередаваний вечір в дорогому ресторані. Можливо це буде не один день і не один вечір. Можливо буде щось інше - тепле слово або обійми, поцілунок або маленька квіточка. Це не важливо. Важливо, що це буде певним знаком. Знаком, який можливо для стороннього здасться зовсім не значним, але для закоханих це буде особлива і неповторна подія - знак любові, знак небайдужості, знак потаємного й унікального стану - стану, який переживе все. Стану, який збережеться назавжди. Стану кохання!